Мій шлях до медитації: від шкільного досвіду до усвідомленого життя

Дитячий архівній знімок Марини С.

Моє знайомство з медитацією почалося ще у школі. Це були 90-ті. Час змін, відкритості й експериментів. Наш директор, Микола Костянтинович Швець, повернувшись із відпустки в Криму, познайомився з людьми, які практикували трансцендентальну медитацію. Не релігійну практику, а світську — для концентрації уваги й гармонізації розуму. Він був настільки вражений, що вирішив запровадити ці практики у нашій школі.

І ось — щодня перед уроками ми по 15 хвилин медитували. Досвід цікавий, прогресивний,незвичний, але дуже цікавий. Це так глибоко вплинуло на мене! І зараз я розумію чому. 

У мене вроджена вада хребта, і з дитинства я жила з хронічним болем. Тоді мене ніхто не обстежував, а мама зітхала — переростеш. У мене боліли ноги і поперек, які дорослі лікували як уміли — мазями. Я жила з цим і в цьому і була впевнена, що усім так болить.

Я не розуміла що зі мною. Коли доросла людина отримує якусь травму, і до неї приходить хронічний біль, вона може відрізняти своє життя до і після. Я так не могла — біль був зі мною завжди. Боляче довго ходити, довго сидіти, єдина поза, де не болить — це лежачи.

Медитація стала для мене не втечею, а способом опанувати біль, дати собі спокій і внутрішній ресурс. Практика дуже сильно вплинула на мене.

Цікаво, що через деякий час ці вчителі медитацій вже приїхали у нашу школу, щоб навчати педагогів та батьків. Я була єдиною дитиною що відвідувала ці курси для дорослих з медитації. Сама ходила досить далеко, ввечері пізно верталася додому. Мені було 8 років — і досвід медитації мене дуже сильно вразив.

По-перше, це близьке знайомство з іншою філософією,з іншим світосприйняттям. Християнство не передбачає таких станів як медитація, хоча віряни у молитві також можуть досягати приблизного відчуття. 

Східна культура мене дуже зацікавила. У 9 класі я ходила в бібліотеку за книгами про кундаліні, про тібетські практики, вправи. Мене це цікавило, мене тягнуло до філософії. Якби я мала фінансову можливість,то вступала б до філософського факультету Києво-Могилянської Академії, це була моя мрія. Все моє життя пов’язано з дослідженням філософії та тілесно-духовними практиками.

Якщо у тебе чогось немає, або ти щось втратив, то немає в тебе іншого виходу окрем як знайти інший сенс. Поглянути на всю цю ситуацію під іншою лінзою.

Що дає мені медитація сьогодні? 

Медитація вчить стану, коли ти знаходишся без думок. Зараз наш мозок перевантажений - новини, щоденний стрес, термінові питання, рутини, тисячі задач, які вимагають вирішення. Думки постійно змінюють одна одну, мозок напружений, рівень гормону стресу високий. Для того, щоб розслабитися якраз і є оця медитативна практика. ТОбто сенс її в тому, щоб 15 блаженних хвилин очистити розум від думок і бути в тиші. Є різні вправи і техніки як це робити.

Але ! На іншому боці стоїть контентрація.

Коли ти навчаєшся розслаблятися,ти паралельно здобуваєш навичку ультраконцентрації. Це стає суперсилою, якщо вмієш розвити цю здібність. Можна по іншому дивитися на проблеми, задачі — немов зазирати вглиб, досліджувати з різних сторін.

Ось чому медитація підвищує когнітивні здібності.

Чи помічали ви, що усі геніальні детективи вміли посилювати свою здібність концентрації уваги. Вони вміли заглибитися в процес і побачити ті речі, які людина з непрокачаним фокусуванням, не помітить.

Як почати? 

Я б порадила всім починати саме з трансцендентальної медитації — це найлегше. Її можуть засвоїти всі.. Концентруватися на своєму диханні (вдих-видих) і намагатися ні про що не думати. Як тільки якісь думки приходять, їх треба відкидати і дати своєму мозку трохи розслаблення. Звільнитися від вагань, від тривог, від напруги. Це дуже ефективний інструмент, який кожний може брати і робити.

В будь-якій практиці головне — регулярність. Привчити себе до певної дисципліни в медитації також. Наприклад, ви прокинулися і дали собі 15 хвилин для практики. До речі перед тим як ти заснеш і одразу після пробудження — це найкращі періоди для того, щоб зловити оцей медитативний момент.

Це прості 15 хвилин, які можуть змінити якість усього життя.

І ще одне цікаве спостереження. 

У шкільні роки мій IQ був 118 балів. Нещодавно я знову пройшла тест — 119! Лише один бал, але за ним роки щоденної роботи над собою. Відомо, що з віком ми втрачаємо когнітивні здібності. Але є спосіб підтримувати мозок у формі. Це практики, які об'єднують тіло, розум і дух.

Медитація не зробила мене "іншою", вона допомогла стати собою.